органічний

-а, -е.

1) Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу.

••

Органі́чний світ — сукупність усіх живих організмів. || Який характеризується життєвими процесами; живий. || Який утворився з решток тваринних або рослинних організмів. **

Органі́чна хі́мія — розділ хімії, що вивчає карбонові сполуки, характерні для рослинного і тваринного світу.

Органі́чне скло — синтетичний міцний прозорий матеріал, подібний до звичайного скла.

Органі́чні до́брива — добрива рослинного або тваринного походження.

Органі́чні сполу́ки — сполуки, що містять вуглець.

2) Зумовлений станом внутрішніх органів організму.

••

Органі́чні психо́зи — різні за етіологією захворювання, які розвиваються внаслідок патоморфологічних змін головного мозку.

3) Який лежить у самій природі кого-, чого-небудь.

••

Органі́чна архітекту́ра — напрям в архітектурі початку 20 ст., що ґрунтується на прагненні до гармонії з природою.

4) Який має риси, характер якоїсь структури, чого-небудь цілого; нерозривний.